субота, 18 січня 2014 р.

Вічний двигун і вільна енергія — табу офіційної науки

Нікола Тесла — провісник епохи вільної енергії
Протягом багатьох століть сотні вчених, включаючи Леонардо да Вінчі і Ніколу Тесла, розробляють моделі «вічних двигунів», які здатні підтримувати самі себе без споживання енергії зовнішніх джерел — палива, вітру, сонця, електроенергії і т.п. Офіційна ж наука не втомлюється потужною «палицею» критики бити по головах відкривачів, що мріють про невичерпну або вільну енергію.
Проте чи дійсно неможливо створити «вічний двигун» чи генератор вільної енергії? На думку багатьох учених, які займаються подібними розробками, перешкоджають впровадженню таких машин найбагатші люди планети на пару з місцевими чиновниками.

Як вважають багато екологів і прихильників руху захисту навколишнього середовища, саме ці «королі» з мільярдними капіталами по всьому світу тримають у кайданах усе людство і, подібно до вампірів, висмоктують останні гроші і кров жителів Землі. Вже зараз, на їхню думку, можна повністю відмовитися від нафти, газу, атомних і теплових електростанцій, що забруднюють навколишнє середовище, і перейти на вільну енергію. Тоді людство здобуде значну незалежність від держави і великих корпорацій. Жити стане простіше, вільніше і дешевше.

Одна з найдавніших моделей «вічних двигунів»
Одна з найдавніших моделей «вічних двигунів»
Під місяцем ніщо не вічне 

Як писав у своїй статті «Прощавай, „вічний двигун“. Хай живе вільна енергія!» Володимир Бердинських, вираз «вічний двигун» є сумним прикладом створення негативного ярлика і умисного стримування технічного прогресу. Внаслідок цього спроби реабілітації поняття «вічний двигун» приречені на протилежний, негативний результат, замість того, щоб сприяти поширенню передових наукових технологій і знань.

Бердинських, учений, який багато років бореться за усунення протиріч у науці, пропонує перестати битися лобом об стінку, щоб захистити «вічний двигун», і змінити «оборонну» тактику, яку доводиться займати ученим. На думку Бердинських, замість «вічно» критикованого поняття «вічний двигун», слід використовувати нові раціональні терміни, які підкріплені реальними прикладами з практики, — наприклад, самозабезпечювані, самовідтворювані системи, живі системи, пристрої на вільній енергії і т.д.

«Вічний двигун»: час, вперед!

Французька академія наук, яка починаючи з 1775 року і до цього дня відмовляється приймати на розгляд будь-які проекти «вічних двигунів», надовго загальмувала технічний прогрес, затримавши впровадження цілого класу дивовижних технологій і механізмів. Далеко не всім розробкам вдалося пробитися через цей заслін.

Серед них — автономний годинник, який, за іронією, випускається сьогодні саме у Франції. Підживлює його енергія коливання температури повітря та атмосферного тиску протягом дня. Герметична ємність годинника потроху «дихає», реагуючи на зміни середовища. Ці рухи передаються на ходову пружину і підзаводять її. При цьому зміна температури середовища всього на 1 градус Цельсія дозволяє годиннику працювати протягом наступних двох діб. І за умов справності він може працювати практично вічно. Чим не «вічний двигун»?

Немає коментарів:

Дописати коментар